ПСИХОЛОГіЯ інфо

Кожен із нас хоч раз у житті відчував тривожність. Чи то через іспити в університеті, чи перед виходом на нову роботу, чи перед іншими важливими життєвими подіями. Зазвичай переживання тривають від кількох хвилин до кількох днів. Але є люди, які живуть у напрузі не день і не два, а тижні, місяці чи навіть роки. В результаті цей тривалий стрес переростає у тривожний розлад. Людина в такому стані має постійне або дуже часте почуття безпричинного страху. Це виснажує і не дає жити життям на повну. Якщо це про вас, тоді спробуйте унормувати свій графік, щоб у ньому завжди був час на відпочинок, повноцінне харчування, час для себе. Спробуйте щоденні техніки для заспокоєння, а якщо не вдається подолати розлад самостійно – зверніться до психотерапевта. Якщо ж постійна тривожність – це про ваших близьких, у ваших силах навчитися сприймати їх в їхньому стані з розумінням та підтримкою. Не варто сваритися чи ображатися, якщо людина: 🔸 Довго не відповідає на повідомлення або ігнорує дзвінки. Якщо...

 Ви за крок від вигорання: 5 ознак, щоб попередити проблему У сучасному світі мало яка людина не зіштовхнулась із вигоранням на роботі. Його важко позбутися: спокійних вихідних, проведених із найріднішими чи за улюбленим заняттям, вже недостатньо. Якщо проблему не усунути в зародку, то вигорання обернеться для вас погіршенням сну та й загалом пригніченням вашого емоційного стану. Як наслідок – підвищена дратівливість і постійні конфлікти на роботі й навіть у сім’ї. У зоні ризику люди, які: 🔸 набирають багато проєктів та завдань, на які не вистачає ні часу, ні сил; 🔸 мають емоційні гойдалки: за лічені хвилини перемикаються від піднесення до повного безсилля; 🔸 прагнуть підвищити свою продуктивність без відпочинку; 🔸 постійно незадоволені собою. І це незадоволення лише наростає; 🔸 не вміють розслаблятись, як і загалом відпочивати; 🔸 не можуть зробити паузу в роботі через страх втратити можливості. Тому вигорання краще розпізнати завчасно, щоб запобігти проблемі.  П’ять озн...

Уявіть, що вам потрібно відмовити комусь у послузі, і через це відчуваєте провину. Але у вас дійсно багато справ та й загалом немає можливості допомогти. Якщо ми розповімо про своє рішення сказати “ні” другові, він поставиться до цього з розумінням. Підтримає вас і скаже, щоб ви не хвилювалися. Проте чому ж часто ми не можемо поставитися самі до себе з добротою та розумінням? І як навчитися бути для себе тим самим другом? Сучасна культура заохочує бути вимогливим до себе: бути кращим, сильнішим, добрішим, ніж інші. Але люди не ідеальні, ми можемо відчувати емоційний біль, переживати важкі часи, до того ж завжди знайдеться хтось розумніший, кращий за нас. І тому в нас часто прокидається внутрішній критик, який реагує на будь-які наші прояви слабкості. Чому важливо розвивати співчуття до себе? Надмірна вимогливість до себе часто є перешкодою на шляху до щасливого життя в гармонії із самим собою. Як стверджує докторка психологічних наук Крістін Нефф, люди, які зі співчуттям ставляться до ...