ПСИХОЛОГіЯ інфо

  Існують чотири фактори нашої природи: фізичний, духовний, інтелектуальний; соціально-емоційний. Ці фактори складають необхідну основу існування людини. Регулярне, послідовне, мудре і збалансоване оновлення всіх цих чотирьох факторів - запорука прекрасного володіння "інструментом" - самим собою. Для подолання життєвих негараздів і продуктивного функціонування слід дбати: 1. Про вимірювання свого фізичного стану: регулярні фізичні вправи, правильне харчування, свідома боротьба зі стресом - запорука довгого і продуктивного життя. 2. Про збалансований стан соціально-емоційної сфери - вміння співчувати іншим, йти на компроміси але і відстоювати свої інтереси, прагнення до пошуку рішень і досягнення необхідного розуміння своєї точки зору і точки зору інших людей. 3. Про виключно важливу складову життя - духовний стан. Душевна гармонія виникає тільки тоді, коли життя гармонує з істинними принципами і цінностями. Необхідно підтримувати рівновагу, знаходити джерела натхнення, вміти ...

Ми живемо серед правил і очікувань: суспільних, родинних, професійних. Іноді вони йдуть урозріз із тим, що для нас справді важливо. Цей розрив створює постійне напруження: ми намагаємося відповідати, коритися, «не виділятися», водночас відчуваючи, що щось всередині протестує. Це стрес, тривога, відчуття втрати себе. Психоаналітичний погляд, наприклад, допомагає розрізнити: що належить мені, а що - нав’язаним нормам.  Прислухатися до внутрішніх цінностей, навіть коли вони конфліктують із зовнішнім світом - означає почати жити своє життя свідомо, а не за сценарієм інших. Чіткі межі, уважність до себе та внутрішній компас - ключ до гармонії між «своїм» і «чужим».  Матеріал взято тут  Робочий аркуш "Мій компас"

Є моменти, коли ми втрачаємо старі ритуали - святкування, традиції, маленькі щоденні звички.  Це здається дрібницею, але насправді ми можемо відчувати порожнечу: «Щось важливе пройшло повз мене». Ритуали дають відчуття безпеки, передбачуваності і зв’язку з іншими.  Коли вони зникають, ми ніби стоїмо на краю невидимого мосту між минулим і теперішнім.  Сум, роздратування, навіть легка тривога - це природна реакція психіки на втрату опори. Важливо не намагатися «швидко заповнити порожнечу».  Краще прислухатися до себе:  - Що ці ритуали для мене означали?  - Які нові маленькі ритуали можуть підтримати зараз?  Іноді дозволити собі сум - перший крок до того, щоб побудувати нову опору. Втрати ритуалів болять, але вони відкривають простір для нових сенсів🙌

 Для багатьох людей відпочинок - це не про задоволення, а про внутрішній конфлікт.  Тіло вже не витримує, психіка просить паузи, але всередині звучить голос: «ти ще нічого не зробив», «це не заслужено», «спочатку справи». Провина за відпочинок часто формується там, де цінність людини зводилась до її функції.  Якщо ти корисний - ти маєш право існувати. Якщо ти зупинився - ніби зрадив очікування, порушив негласний контракт із важливими іншими. Тоді відпочинок стає тривожним: навіть лежачи, ми внутрішньо напружені, прокручуємо задачі, плануємо, виправдовуємось перед уявним суддею.  Психіка не відпускає контроль, бо пауза колись означала небезпеку - втрату любові, поваги або зв’язку. Навчитися відпочивати - це не про тайм-менеджмент. Це про поступове перепроживання досвіду: я маю право бути важливим та цінним, навіть коли нічого не виробляю. І цей дозвіл не зовнішній - він виростає зсередини.

На тлі святкової метушні, підбиття підсумків року та яскравих фото в соцмережах багато людей відчувають самотність особливо гостро. Вона може виникати як за відсутності близьких поруч, так і тоді, коли людина не є фізично наодинці. Такі відчуття часто посилюються під час переживання втрати, перебування далеко від дому або через емоційне виснаження після складного року. Фахівці наголошують: у цей період важливо дозволити собі проживати дні у власному темпі — повільно, чесно та без необхідності демонструвати святковий настрій. Турбота про себе й уважність до власного стану залишаються ключовими навіть у святкові дні.                                             

 Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це реакція психіки на негативні події, які сильно вразили людину. Може йтися про воєнні дії, фізичне, сексуальне насильство, ДТП тощо. Зазвичай симптоми ПТСР з’являються в перші 3 місяці після події, однак іноді розлад може виникати навіть через кілька років після пережитої травми. Основні симптоми: 🔹 Повторне переживання травми. З’являється яскрава емоційна чи фізична (страх, тремтіння, заціпеніння)  реакція на тригери — подібні звуки, запахи, слова, ситуації. 🔹 Уникання. Людина намагається не думати й не говорити про травматичну подію. 🔹 Постійне відчуття небезпеки. Типові прояви: надмірна реакція на гучні звуки, порушення сну, дратівливість, агресивність, проблеми з концентрацією уваги, головні болі. ❗️ Якщо ці симптоми тривають кілька тижнів або довше — варто звернутися до лікаря-психіатра. Якщо ви зараз не можете отримати професійну підтримку, спробуйте: 🔸 дотримуватись режиму сну та харчування; 🔸 обмежити новинний потік; ?...