ПСИХОЛОГіЯ інфо

Знайома ситуація? На роботі колеги скидають на вас свою роботу, вдома батьки постійно чогось від вас вимагають, а друзі нескінченно потребують вашої уваги або допомоги? Чи здається вам, що всі навколо чогось від вас хочуть, але ніхто не цінує ваших зусиль? Якщо ви відповіли "так" на будь-яке із цих запитань, то ваші кордони, ймовірно, порушені. Особисті кордони – це уявні межі, які ви окреслюєте навколо себе. У вас мають бути захищені фізичні кордони – ваш особистий простір, який ви не хочете, щоб інші порушували. Емоційні кордони – ваші почуття та емоції, якими ви не хочете ділитися з іншими. Ментальні кордони – ваші думки, переконання та цінності, які ви не хочете, щоб інші ставили під сумнів. Сексуальні кордони – ваш комфорт стосовно фізичних дотиків та сексуальної близькості. Це надважливо, адже вони: ✅ Дають відчуття контролю над своїм життям. Ви вирішуєте, з ким спілкуватися, коли і як. ✅ Захищають від експлуатації. Ви не дозволяєте іншим людям використовувати вас або з...

Усі ми робимо це – порівнюємо себе з іншими. З друзями, колегами, знайомими, зірками із соцмереж... Порівнюємо зовнішність, успіхи, стосунки, матеріальні здобутки. І часто ці порівняння роблять нас нещасливими. Чому ж так важко стриматися від того, щоб не мірятися з іншими? 🔸 Соціальне програмування. Із самого дитинства нас вчать бути кращими, прагнути до успіху, перемагати. І де як не в порівнянні з іншими можна оцінити свій "прогрес"? 🔸 Необ'єктивність. Ми схильні порівнювати свої слабкі сторони з чужими сильними. Звичайно ж, на такому тлі ми будемо програвати. 🔸 Чужий успіх завжди блискучий. У соцмережах люди публікують лише найкращі моменти свого життя, створюючи ілюзію бездоганного життя. Ми ж бачимо лише цю картинку, забуваючи про те, що за нею ховаються проблеми і невдачі, як і в усіх. 🔸 Заздрість. Чим більше ми порівнюємо себе з іншими, тим більше шансів відчути заздрість. А заздрість – це руйнівна емоція, яка шкодить нашому самопочуттю і взаєминам із людьми. ...

Щорічно в Україні понад 1,1 мільйона осіб стикається з домашнім насильством, найбільше страждають від нього жінки. На жаль, з початком повномасштабного вторгнення ситуація стала гіршою: через стрес, психологічну напругу та виснаження насильство може зʼявлятися навіть у тих стосунках, де раніше його не було. Завжди складно прийняти той факт, що обраний партнер завдає шкоди, особливо, коли початок стосунків нагадував казку. І це одна з причин, чому так багато жінок мають труднощі із розірванням аб’юзивних стосунків. Стосунки, в яких є насильство, можна довго намагатися рятувати — замовчуючи, пробачаючи й терплячи усе. Але, на жаль, це вкрай негативно впливає на вас у перспективі: погіршується самооцінка, підвищується тривожність, з’являються проблеми з довірою, порушуються соціальні зв’язки з іншими людьми, а внаслідок тривалого стресу з’являються численні проблеми зі здоров’ям. Насильство у стосунках може бути не лише фізичним і зовсім не обов’язково залишає за собою синці. Також вирізн...

Швидкий темп життя, надмірний стрес, погані новини, кризи і постійний тиск викликають внутрішнє напруження, роздратованість і спалахи гніву, за які часто можна пошкодувати. Суспільство вчить погано почуватися через наявність гніву, але він не є недоліком характеру. Важливо те, як людина обходиться з негативними емоціями. Розрізняють основний гнів (відповідь на нападки) і захисний гнів (покликаний приховати внутрішній біль, сором, жах, страх або почуття безпорадності). Оскільки приховування негативних емоцій і почуттів є однією з причин тривожності та депресивних станів, важливо не пригнічувати гнів, а екологічно випускати і справлятися з ним. Як показують дослідження, розуміння природи гніву може допомогти висловити його здоровими способами і використовувати конструктивно. Насправді робота гніву полягає в тому, щоб захистити нас — це біологічна програма захисту та адаптації.  Отже: 🔸Визнайте свій гнів  Зізнайтеся, що ви розлючені, це перший крок до змін. Спробуйте навчитися р...

  Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види й форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті. Часто самі постраждалі не розуміють, що над ними чиниться насильство, наприклад, коли їм постійно погрожують, забороняють навчатися, контролюють кожний крок, ображають та принижують, як наслідок - все починає сприйматись як норма. Домашнє насильство стосовно дитини – це вчинення фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства у будь-якій формі. До цих дій належать: нанесення дитині фізичних травм у формі побиття, штовхань, ударів, ляпасів, потиличників, покарання ременем, припікання запаленими цигарками, спроби удушення чи втоплення дитини, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, примусова праця, використання дитини для заняття проституцією, виробництва творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, ...