ПСИХОЛОГіЯ інфо

 Це питання можуть ставити багато пар. Ось типова ситуація: ви злитесь — це нормально, ви переживаєте. Але партнер ображається, а вам незрозуміло — що не так? Чому він сприймає ваш гнів як напад? 🔸 Гнів = сигнал тривоги Коли ви демонструєте емоції, партнер може сприймати це як знак, що щось "не так" з вами або з вашими стосунками. Він починає боятися, що ви його більше не цінуєте, відсторонитесь чи навіть зрадите. 🔸 Пасивна агресія і мовчанка Раптовий гнів чи мовчанка — часто це захисна реакція. Наприклад, коли ви злитесь, припиняєте розмову, чекаєте реакції — партнер залишається без пояснень. І це викликає у нього почуття провини й ображення. Він може подумати: «Я винен, але не знаю за що». 🔸 Проекція минулого досвіду У кожного з нас є свій « багаж» — травматичний досвід чи образи. І ваш партнер може реагувати на ваш гнів не так до вас особисто, а до свого минулого — до ситуацій, де гнів спричинив біль чи відчуження. 🔸 Несподіванка лякає Мабуть, ви не прагнули образити. ...

 Мало хто з нас повністю задоволений своїм тілом. То здається, що щось не так із животом. То – з обличчям. То – з ногами. Хтось соромиться шкіри, хтось – ваги, хтось – зморшок. Чому ми так часто живемо з думкою: «я не такий»? 🔸 Все починається з дитинства Коли ми були малими, ми вчилися любити себе через погляди інших. Через маму, тата, вчителів. Якщо поруч були люди, які приймали нас такими, як є — ми росли з відчуттям: "зі мною все гаразд". Якщо ж часто звучали критика, невдоволення, порівняння — зʼявлялася думка: "я поганий", "я не такий". І це відчуття могло залишитися з нами надовго. 🔸 В голові — чужий голос Це вже не мама чи вчителька говорить, а наш власний внутрішній голос. Той, що каже: "ти товстий", "ти виглядаєш погано", "на тебе всі дивляться". Але цей голос — не завжди наш. Він народився десь там, у минулому. І досі живе всередині. 🔸 Світ показує "ідеальних" — і ми віримо Соцмережі, реклама, журнали —...