ПСИХОЛОГіЯ інфо

 Мало хто з нас повністю задоволений своїм тілом. То здається, що щось не так із животом. То – з обличчям. То – з ногами. Хтось соромиться шкіри, хтось – ваги, хтось – зморшок. Чому ми так часто живемо з думкою: «я не такий»? 🔸 Все починається з дитинства Коли ми були малими, ми вчилися любити себе через погляди інших. Через маму, тата, вчителів. Якщо поруч були люди, які приймали нас такими, як є — ми росли з відчуттям: "зі мною все гаразд". Якщо ж часто звучали критика, невдоволення, порівняння — зʼявлялася думка: "я поганий", "я не такий". І це відчуття могло залишитися з нами надовго. 🔸 В голові — чужий голос Це вже не мама чи вчителька говорить, а наш власний внутрішній голос. Той, що каже: "ти товстий", "ти виглядаєш погано", "на тебе всі дивляться". Але цей голос — не завжди наш. Він народився десь там, у минулому. І досі живе всередині. 🔸 Світ показує "ідеальних" — і ми віримо Соцмережі, реклама, журнали —...

 Що скажуть люди: тривога про чужу думку (і чому вона взагалі з’являється?) Ми всі час від часу хвилюємося, як виглядаємо збоку. Це нормально. Але що, коли тривога стає надмірною? Коли ви десять разів прокручуєте розмову з колегою, гадаючи, чи не були занадто емоційними. Коли боїтеся опублікувати допис, бо "а раптом подумають, що я виставляюся?"... Чому думка інших іноді болить більше, ніж своя? 🔸 Початок — у дитинстві Психоаналітик Дональд Віннікотт писав: "Погляд матері — перше дзеркало". Через її очі дитина вчиться розуміти: чи добре бути собою. Якщо цей погляд був холодним, роздратованим або вимогливим — це дзеркало спотворює. І далі ми шукаємо схвалення в інших, бо не отримали його вчасно. 🔸 Що думає інший = що скаже внутрішній критик Фрейд писав, що моральна інстанція психіки — Суперего — може бути жорстокішою за будь-яку реальну людину. Ми не боїмось інших — ми боїмося осуду, який уже живе в нас. І приписуємо його тим, хто поруч. 🔸 Чим більше критики в нас...

 Гроші — це не лише засіб обміну. Вони символізують безпеку, контроль, турботу і навіть любов. Але чому ми, навіть маючи їх достатньо, часто відчуваємо тривогу? 1. Брак емоційної опори в дитинстві Якщо в дитинстві не було стабільної підтримки від батьків, у дорослому віці ця тривога часто проєктується на гроші. Ми створюємо «запаси на чорний день», відмовляючи собі навіть у базових речах — і при цьому все одно відчуваємо тривогу. 2. Гроші як символ любові Дитина, яка не була впевнена в турботі батьків, може вирости з переконанням, що любов треба «заслужити». Це може проявлятися в дорослому віці у вигляді витрат на подарунки, щоб отримати прийняття, або ж у складнощах із прийняттям допомоги, адже любов сприймається як щось, що треба «відпрацьовувати». 3. Гроші як спосіб контролю Якщо в дитинстві навколишній світ був непередбачуваним, контроль над грошима може стати єдиним способом створити відчуття стабільності. Це може призвести до паніки в разі найменших фінансових труднощів. 4. С...

 За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі – ВООЗ) психічне (ментальне) здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального добробуту, при якому людина може реалізувати власні здібності, протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати і робити внесок у суспільне життя. Психічне здоров'я – це більше, ніж тільки відсутність психічних розладів. До деструктивних станів психічного здоров'я відносяться психічні розлади та психо-соціальні порушення, а також інші психічні стани, пов'язані зі значним стресом, порушенням функціонування або ризиком ушкодження. Ознаки психічно здорових людей може розрізняти свої емоції, керувати ними та гармонійно функціонувати; здатна спілкуватися і будувати стосунки з іншими; розвивається й навчається; позитивно оцінює себе, приймає та любить; приймає незалежні рішення; вміє пристосовуватись до нових умов життя Єдиної причини виникнення психічних захворювань не існує. Серед факторів, що впливають на погірше...

Чи справді ви вмієте слухати? Не перебивати, не підганяти, не виправляти, а бути повністю залученим у розмову? Часто нам здається, що ми вже розуміємо, про що йдеться, і «домальовуємо» картину на свій розсуд. Але є спосіб слухати так, щоб побачити людину по-справжньому — такою, якою вона є. Головне — дайте людині можливість договорити. Не поспішайте з висновками. Бо люди частіше за все виявляються глибшими та менш передбачуваними, ніж ми думаємо спершу. Це вміння слухати без втручання, йдучи за думками іншої людини, називається феноменологічним слуханням. Воно передбачає відсутність оцінок, поспішних висновків і нав'язування власного бачення. Що допомагає слухати по-справжньому: 🔸 Не перебивати, не завершувати за іншу людину її фрази. 🔸 Помічати, коли перестаєте слухати, і просто чекаєте моменту, щоб сказати своє. 🔸 Утримуватися від порад і виправлень. 🔸 Уявляти, що співрозмовник — це невідома книга, а ви її читач, а не редактор. Таке слухання — не пасивність, а довіра. Це визн...

    Згідно досліджень, приблизно 6 секунд необхідно для того, щоб минула перша, найсильніша хвиля емоцій і включилась кора мозку, яка відповідає за усвідомленість і гальмування некорисних імпульсів.      Отже візьміть собі за правило – щойно ви помітите, що переживаєте бурю емоцій, відрахуйте 6 секунд перед тим як відповідати співрозмовнику чи починати діяти.      Не повірите, але ця надзвичайно проста техніка дозволяє не тільки запобігти великій кількості конфліктів, але й здатна допомогти вам приймати більш виважені рішення та впроваджувати гарні зміни у ваше життя за принципом: «інші думки-інший вибір-інша поведінка-інше життя» (адже якщо ви робитимете техніку, то помітите, що через 6 секунд, у вас з‘являються інші думки та ідеї щодо виходу з конфліктної ситуації).      Користайтесь на здоров‘я і пам‘ятайте, що усі ці техніки не працюють тоді, коли ви про них просто знаєте, а працюють лише тоді, коли ви їх застосовуєте. Ма...