Дитяча агресія та що з нею робити?

Перед тим, як розбиратися в причинах  агресії, важливо пам'ятати, що вона проявляється не тільки у вигляді схильності до бійок: дитина може ображати однолітків, може красти і псувати речі тих, на кого злиться. Також існує і аутоагресія, яку розпізнати складніше.

Ознаки дитячої агресії:

З самого раннього віку - від шести місяців і до 3-4 років  дитина може кусатися, намагатися бити дорослих, кричати, кидатися предметами. Таким чином, вона  проявляє своє незадоволення, яке, поки що,  іншим способом дитина не може  показати. З 4 років агресія виражається вже і в словесній формі.

Про те, що пора звернутися до психолога, свідчать наступні ознаки:

•           Дитина систематично псує чужі речі - краде або ламає
•          Часті бійки в саду або в школі, скарги на дитину від вихователів і вчителів
•       Дитина лається, використовує ненормативну лексику, різко реагує (кричить, тікає, тупотить ногами) у відповідь на відмови
•          Занадто гостра реакція на вимоги дорослих, відкритий протест і некерованість
•        Дитина шкодить тваринам - кидає в них предмети, смикає за хвіст і т.д.

Причини агресії:

1. На схильність до агресії,  звичайно, впливає темперамент, генетика, стан здоров'я, але в більшості випадків причина агресивної поведінки дітей пов'язана саме з батьківськими діями. Подивіться, чи не робите ви що-небудь зі списку нижче? Це список факторів, що впливають на формування агресії у дітей.

• ·         Батьки часто сваряться і розмовляють на підвищених тонах, в найгірших випадках - вдаються до рукоприкладства.
• ·         Напружений стиль спілкування між членами сім'ї, відсутність емоційної близькості (іронізують один над одним, критикують, часто акцентують увагу на недоліки один одного).
• ·         Батьки вороже налаштовані до всіх оточуючих: критикують  вчителів, керівників, політиків, колег, продавців, водіїв тощо. Цим самим вони формують таке ж вороже ставлення до світу у дитини.
• ·         Батьки не розширюють кругозір дитини. Якщо дитині нема про що поговорити з однолітками, якщо він не може придумати гру, бути цікавим, домовитися, то буде реагувати на все  найпростішим способом - агресією.
• ·         Батьки не вчать дитину висловлювати свої почуття альтернативними способами.
• ·         Батьки самі проявляють агресію по відношенню до дітей. Застосовують фізичні покарання і дитина сама вчиться так робити, коли хтось із однолітків чимось не догодить йому.
• ·         Відсутність уваги до дитини. Дитина сприймає це, як розрив емоційних зв'язків. Буває і так, що агресія стає способом отримати таку потрібну йому увагу. До речі, гіперопіка теж провокують агресію, так як дитина звикає отримувати все і відразу, і одного разу не отримавши бажане, може відреагувати не дуже добре.
• ·         Заборона на самовираження: «так не роби», «туди не ходи», «стань рівно», «говори тихо» тощо - фрази, які спрямовані на стримування дитини. У  результаті, рано чи пізно йому все одно доведеться кудись дівати енергію.
• ·         Батьки непослідовні у вихованні: спочатку говорять одне, потім інше, сьогодні карають за проступок, на наступний день ігнорують або лають за те, що роблять самі.

2. Вікові кризи - часта причина злості:

криза новонародженості (перші 6-8 тижнів життя)

криза раннього дитинства (12-18 місяців)

криза трьох років (2-4 роки)

криза 6-8 років

підліткова криза (12-14 років).

Що робити?

Агресія - спосіб висловити внутрішнє напруження, заклик до уваги, це вихід руйнівних емоцій, тому важливо не ігнорувати цю проблему.

1.      Вчіться обговорювати емоції і почуття вашої дитини: «Tи гніваєшся, тобі образливо. Я розумію це» та пропонуйте cпocoби  кoнcтpуктивнoгo виходу агресії.

2.      Створіть чіткі сімейні правила, щоб у всіх членів сім'ї вимоги до дитини були однаковими.

3.      Приділяйте увагу дитині і розширюйте його кругозір: придумуйте ігри, розучуйте пісні і вірші, організовуйте дозвілля.

4.      Не забувайте хвалити і підбадьорювати малюка, а не критикувати.

5.      Не робіть самі того, що забороняєте дитині.

Якщо ваша дитина проявляє агресію:

1.    1.         Не варто при всіх лаяти дитини.
2.       Покажіть, що засуджуєте агресивні дії з поясненням своєї позиції.
3.      Спокійно поговоріть з дитиною - з'ясуйте причини його агресії.
4.      Далі має йти адекватне покарання (не дуже жорстке) із зазначенням причини.
5.       Допоможіть дитині навчитися знімати агресію і напругу альтернативними шляхами (ігри, переключення уваги, фізичні вправи тощо). Не можете впоратись самі,можливо, варто звернутися до психолога по допомогу.
6.       Відзначайте позитивні зміни в поведінці дитини, хваліть.