8 фактів про наш мозок

 Наш мозок працює у двох режимах: сфокусованому і розсіяному. У сфокусованому ви уважно зосереджені на чомусь, наприклад, розв’язуєте задачу. Розсіяний режим «вмикається» на прогулянці, перед сном, коли готуєте каву або приймаєте душ. У цьому режимі ви ніби відпускаєте свій мозок у «вільне плавання». У цей час він виконує дуже важливу роботу: опрацьовує отриману інформацію, будує нові структури і зв’язки. (Це ніби робота додатка у фоновому режимі.) Багато творчих людей стверджують, що ідеї спадали на думку та розв’язувалися проблеми неочікувано — під час пробіжки, в душі, в машині, тобто саме в розсіяному режимі. Ефективне навчання потребує постійного перемикання двох режимів. Коли після тривалих зусиль ви не можете щось вивчити, виконати якесь завдання або розв’язати проблему, тобто «застрягаєте», саме час відкласти все і перейти в розсіяний режим — дати мозку час на опрацювання та засвоєння нової інформації. 

2

Щоразу, коли вам потрібно зробити те, що не подобається, у вашому мозку, умовно кажучи, активуються зони, відповідальні за больові відчуття. Підсвідомо ви намагаєтеся це припинити і відволікаєтеся на щось більш приємне. Ви почуваєтеся щасливішим, проте не надовго, оскільки необхідна справа залишилася невиконаною і висить на вас тягарем. Так виникає синдром «відкладання на потім», який сьогодні називають модним словом «прокрастинація». Щоб упоратися з цим, варто знати одну «хитрість»: підсвідомий дискомфорт зникає через деякий час після того, як ви починаєте займатися справою, яка вам не подобається.

3

Існує довготривала і короткочасна пам’ять. Довготривала пам’ять — це ніби склад тривалого зберігання. До ней ви звертаєтеся, наприклад, згадуючи минулі події, або вірш, який розповідали у дитячому садку, автора книги, яку читали торік. Її обсяг колосальний. Короткочасна пам’ять зберігає те, на що спрямована увага людини, на опрацювання нової інформації. Студенти, які вчать конспекти у ніч перед іспитом, за кілька днів усе забувають, оскільки «зубріння» відкладається у короткочасній пам’яті. Для того щоб вивчена інформація перейшла до довготривалої пам’яті, потрібні час і практика. Використовуйте для цього повторення з інтервалами. Не повторюйте 20 разів за вечір! Розтягніть цей процес на кілька днів. Це можна порівняти із застиганням цементного розчину — якщо не дати йому як слід застигнути, то побудована вами стіна зруйнується.

4

Ви, певно, здивуєтеся, коли дізнаєтеся, що в період неспання в мозку накопичуються токсини. Цієї отрути мозок позбавляється під час сну. Простір між клітинами мозку збільшується, відповідно збільшується потік рідини, яка циркулює в мозку і буквально «вимиває» з нього токсини. Отже, сон, який інколи перед іспитом здається марнуванням часу, насправді є способом, яким мозок підтримує свою чистоту і здоров’я. Йти на контрольну чи тести, не виспавшись перед цим, отже, працювати мозком, у якому «плавають» токсини. Через цю отруту ви не зможете думати ясно. Це однаково, як намагатися кермувати машиною, у бензобаці якої багато цукру. 

5

Сон не просто дає змогу вашому мозку позбавитися токсинів. Він — важлива складова пам’яті та навчання. Вві сні ваш мозок упорядковує інформацію, повторює те, що ви намагаєтеся вивчити, немов проходячи знову і знову вже побудованими шляхами. (Звісно, щоб це відбулося, спершу потрібно попрацювати в зосередженому режимі.)

Якщо ви повторите матеріал увечері або перед сном, то є шанс що побачите його вві сні. Якщо ви дасте собі установку побачити сон про вивчене, то ваше розуміння матеріалу значно поглибиться. Це поєднає уривки інформації в одне ціле, доступне для розуміння.

6

Підглядання у посібники з готовими розв’язками задач створює «ілюзію компетентності» . Ви дивитися на готове рішення і думаєте: «Це ж зрозуміло, чому вони так зробили». Але це не ваше рішення. Ви нічого не зробили для того, аби «вплести» його у структуру знань, побудовану вашим мозком. Підглядання у готові рішення — це лише ілюзія, що знання у вас в голові.

Те саме можна сказати про читання навчального матеріалу. Робити нотатки, щось підкреслювати в тексті — це дуже добра ідея. Проте з нею слід бути обережним. Це також створює ілюзію, що ви «вже все знаєте». Лише виконання завдань і тестів може запевнити вас, що матеріал засвоєно.

7

Виконуючи тести, не зациклювайтеся, якщо не можете відповісти на питання. Працюйте далі, адже ви завжди можете повернутися. І, дійсно, іноді відповідь сама знаходиться за кілька хвилин. Так працює наш мозок, він немов іде паралельним шляхом.

8

Якщо ви здаєте тести в стані стресу, то в організмі виробляється особлива речовина — кортизол. У вас пітніють долоні, часто калатає серце і у горлі немов пересохло. За результатами дослідження,  ключове значення має, як ви самі пояснюєте собі ці симптоми. Якщо ви зміните думку з «цей тест мене лякає» на «цей тест мотивує мене на виявлення моїх найкращих якостей», ваш результат буде кращим.

За матеріалами: https://www.coursera.org/learn/learning-how-to-learn/home/welcome

Переклад та літературна обробка Карнаушенко В. О.