Реакції людини, що пережила екстремальну ситуацію та відповідні способи взаємодії

 ЧАСТИНА 3

СТУПОР від кількох хвилин до кількох годин

ОЗНАКИ:

- різке зниження, або відсутність довільних рухів і мови, тобто людина ніби застигає;

- відсутність реакції на зовнішні подразники такі, як: шум, світло, ляпаси і т.п. ;

- іноді в ступорі люди застигають в певній позі, відбувається заціпеніння, стан повної нерухомості;

- і можливо, напруга певних груп м'язів, як то: шия, спина, руки і стегна.

ДОПОМОГА

1. Зігніть людині пальці на обох руках і притисніть їх до основи долоні таким чином, щоб великі пальці при цьому були виставлені назовні і спрямовані один на одного;

2. Кінчиками своїх великого і вказівного пальців помасажуйте точки, розташовані у потерпілого на лобі над очима приблизно посередині лінії росту волосся; також помасажуйте точку під носом над верхньою губою.  Великими пальцями помасажуйте надбрівні дуги;

3. Долоню вільної руки покладіть на груди потерпілого і постарайтеся підлаштувати своє дихання під ритм дихання людини в ступорі;

4. при цьому говоріть йому на вухо тихо, повільно і чітко, те що може викликати сильні емоції, найсильніше – негативні, так так необхідно будьякими засобами вивести постраждалого з заціпеніння.

АПАТІЯ від кількох годин до кількох тижнів

ОЗНАКИ:

- відчуття втоми, коли вона не може ні рухатися, ні говорити, а будь-які рухи, навіть слова, даються з великими труднощами.

- в душі таке відчуття, наче порожнеча якась, байдужість, немає сил на прояв будь-яких почуттів.

- байдуже ставлення до навколишнього

- розмовляє характерним повільним тоном з довгими паузами, без будьякого емоційного забарвлення.

ДОПОМОГА

- потрібно поговорити, починаючи з якихось простих питань, як то "Як тебе звуть?", "Як себе почуваєш?", "Чи ти не голодний?";

- проводіть потерпілого до місця відпочинку (до крісла, дивану) і допоможіть йому зручно влаштуватися, а найголовніше - зніміть з нього взуття

– його нічого не повинно стискати, ніяких шарфів, краваток і т.п. Він повинен бути розслаблений;

- постарайтеся взяти потерпілого за руку, або покласти свою долоню йому на лоб, що вельми дієво;

- дайте можливість потерпілому поспати, або полежати, якщо ж немає такої можливості (наприклад, в лікарні, при очікуванні закінчення операції близької людини),

- намагайтеся більше говорити з людиною в такому стані, залучайте її до будь-якої спільної діяльності

ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА МОЖЛИВІСТЮ ДО ПСИХІАТРА!!!

ДИВНА, НЕВІДПОВІДНА ПОВЕДІНКА

ОЗНАКИ:

Увага та усвідомленість

 - особі важко слідувати та підтримувати розмову; часто відволікається, зісковзує з теми;

- не розуміє, що відбувається навколо;

- не може згадати недавніх подій;

- не певна, де вона та що тут робить;

- має галюцинації (чує звуки та голоси, яких насправді немає, бачить людей, яких немає поряд);

- думає, що вона знаходиться в іншому місці, реагує так, ніби вона там.

Думки та переконання

- переживає, що інші люди можуть завдати їй шкоди, говорить, що не довіряє оточуючим;

- впевнена в різних дивних речах (хтось стежить на нею, вкладає їй думки в голову), переконана в тому, чого насправді немає.

Поведінкові прояви

- мовлення є дезорганізованим, незв’язним, не стосується актуальної ситуації;

- є розгубленою, збентеженою, засмученою, може мати млявість та уповільнені рухи;

- є збудженою, говіркою, може рвучко та швидко рухатись;

- може рухатись повільно або виглядати так, ніби застигла (часто в незручній позі);

- Може поводитись так, ніби вона знаходиться в іншому місці, реагувати на події, яких немає.

ДОПОМОГА

- Викличте бригаду швидкої допомоги, а до прибуття фахівців, прослідкуйте, щоб людина не нашкодила собі і оточуючим

- Пам’ятайте, що зазвичай в такому стані люди не несуть загрози іншим

- Привітайтесь, коротко представтесь та запитайте ім’я особи. Тримайте дистанцію, яка є комфортною для особи, зважайте на її реакції. Попросіть навколишніх дати вам простір.

- Говоріть спокійно, використовуйте звичні слова та короткі речення. Перевіряйте, чи особа чує вас та розуміє, називайте її по імені. Запитуйте чого особа потребує і, якщо можете, забезпечте це (вода, годинник, дзвінок телефоном).

- Не можна конфронтувати особу та доводити, що того, що вона чує або бачить не існує. Не переконуйте що вона знаходиться в іншому місці.

- Не підігруйте, якщо в особи галюцинації. Однак, якщо вона розповідає про них – слухайте. давайте знати, що чуєте та розумієте.

- Спробуйте дізнатись контакти родичів, повідомте про місце перебування та стан особи.

- Залишайтесь поряд до прибуття швидкої або рідних. Не варто зупиняти особу фізично або скеровувати (якщо вона кудись йде). Попросіть оточуючих про невтручання.

- Якщо особа вас чує та розуміє, спробуйте заспокоїти, сказати що вона зараз у стані стресу, який має минути. Уникайте слів, які можуть збентежити або налякати (наприклад, психоз, ненормальність тощо)