Ще раз про суїцид

Фактори, які впливають на схильність до суїциду:

⠀

-відсутність близьких друзів та подруг;

-цькування у школі/інтернеті;

-розлучення батьків та почуття самотності вдома;

-відсутність розуміння/підтримки/прийняття/інтересу з боку сім’ї;

-будь-які прояви насильства щодо дитини;

-вживання алкоголю, наркотиків;

-депресія чи інші психічні розлади;

-занадто високі вимоги щодо дитини (наприклад, навчання лише на відмінно);

-дискомфорт вдома/відсутність особистого простору;

-важкі хвороби, небажані вагітності;

-стрес від підготовки до іспитів/страх не cкласти ЗНО;

-відсутність батьків/батьки не беруть участі у житті дитини;

-авторитарний стиль виховання/жорсткий контроль з боку родини;

- ЛГБТ+ підлітки (через реакцію сім’ї, суспільства);

-неможливість займатися улюбленою справою/тиск з боку соціуму у виборі професії/прийнятті важливих рішень;

-неприйняття емоцій дитини/заборона на їх вираження.

⠀

Що робити, якщо ви помітили у дитини ознаки суїцидальної поведінки?

⠀

Перше, що потрібно зробити - встановити контакт. Поцікавтеся справами, думками та психологічним станом дитини. У розмові будьте уважними, не знецінюйте переживання, не засуджуйте, дайте змогу висловити наболіле. Не можна вживати такі вислови, як «Це дурниці, не переймайся через цю проблему!», «Що ти вигадуєш? Та хіба ти таке зробиш?», «Які в тебе жахливі думки! Тебе варто покарати за це!». Проявіть емпатію та розуміння. Окрім того, нагадайте дитині, що ви поруч, що ви її любите, що ви зробите усе можливе, аби їй стало краще. Поцікавтеся бажаннями дитини, можливо, щось може покращити ситуацію вже сьогодні. Обов'язково зверніться до психолога та психіатра, адже значна частина дітей, що мають суїцидальну поведінку, cтраждають на психічні розлади, найчастіше — це депресія.

⠀

Методи профілактики:

⠀

увага та розуміння з боку сім’ї;

⠀

cпільне дозвілля родини;

⠀

можливість займатися улюбленою справою;

⠀

середовище однодумців;

⠀

помірне навантаження у навчанні;

⠀

адекватні та логічні вимоги до дитини;

⠀

доброзичливе толерантне ставлення оточуючих та довірливі стосунки із вчителями, вчительками/викладачами, викладачками;

⠀

відсутність тиску у виборі професії чи планів на майбутнє;

⠀

комфортна атмосфера вдома та наявність особистого простору;

⠀

активний спосіб життя та здоровий сон;

⠀

можливість звернутися по психологічну допомогу;

⠀

батьки, вчителі/вчительки, тренери/тренерки, які йдуть у ногу з часом, знають соціальні мережи, де проводять час їхні діти, а за необхідності, можуть перевірити історію браузера;

На Національній гарячій лінії для дітей та молоді працюють психологи та психологині, які готові надати консультацію з питань щодо психічного та психологічного здоров'я дітей і молоді.

⠀

Звертайтеся за номерами:

⠀

116111 або

0 800 500 225

Telegram: @CHL116111

⠀

Автор матеріалу: «Проєкт «Національна гаряча лінія для дітей та молоді», який впроваджується Громадською організацією «Ла Страда-Україна» за фінансової підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та уряду Сполучених Штатів Америки»

⠀