ПСИХОЛОГіЯ інфо

На тлі святкової метушні, підбиття підсумків року та яскравих фото в соцмережах багато людей відчувають самотність особливо гостро. Вона може виникати як за відсутності близьких поруч, так і тоді, коли людина не є фізично наодинці. Такі відчуття часто посилюються під час переживання втрати, перебування далеко від дому або через емоційне виснаження після складного року. Фахівці наголошують: у цей період важливо дозволити собі проживати дні у власному темпі — повільно, чесно та без необхідності демонструвати святковий настрій. Турбота про себе й уважність до власного стану залишаються ключовими навіть у святкові дні.                                             

 Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це реакція психіки на негативні події, які сильно вразили людину. Може йтися про воєнні дії, фізичне, сексуальне насильство, ДТП тощо. Зазвичай симптоми ПТСР з’являються в перші 3 місяці після події, однак іноді розлад може виникати навіть через кілька років після пережитої травми. Основні симптоми: 🔹 Повторне переживання травми. З’являється яскрава емоційна чи фізична (страх, тремтіння, заціпеніння)  реакція на тригери — подібні звуки, запахи, слова, ситуації. 🔹 Уникання. Людина намагається не думати й не говорити про травматичну подію. 🔹 Постійне відчуття небезпеки. Типові прояви: надмірна реакція на гучні звуки, порушення сну, дратівливість, агресивність, проблеми з концентрацією уваги, головні болі. ❗️ Якщо ці симптоми тривають кілька тижнів або довше — варто звернутися до лікаря-психіатра. Якщо ви зараз не можете отримати професійну підтримку, спробуйте: 🔸 дотримуватись режиму сну та харчування; 🔸 обмежити новинний потік; ?...

  Іноді ми настільки звикаємо піклуватися про інших, що перестаємо відчувати власні потреби. Турбота — це мова любові. Але буває, що вона стає бронею: «Я потрібен, отже, мене не залишать». Така турбота перестає бути вибором, вона стає страхом втратити. І замість тепла лишається виснаження. У парі, дружбі чи навіть роботі ми можемо відчувати, як «піклувальник» всередині нас виснажується — і водночас не може зупинитися, бо боїться бути непотрібним. Це місце, де важливо чесно подивитися: моя турбота — це моя сила чи спосіб втриматися? Турбота не повинна скасовувати турботу про себе. Інколи найніжніший жест — дати собі відпочити.

 Право на зупинку — не привілей, а потреба Ми живемо в культурі постійної продуктивності. Тут "відпочивати" часто прирівнюється до "марнувати час". Але пауза — це не слабкість, а спосіб зберегти себе. Не завжди потрібно щось досягати — іноді треба просто бути. 🔸 Звідки береться провина? Якщо в дитинстві вас хвалили лише за досягнення — відпочинок починає здаватись чимось неправильним. У психіці формується зв’язок: "Я хороший — тільки коли стараюся". І тоді навіть хвилина бездіяльності викликає тривогу. 🔸 Критик усередині — гучніший за реальність Внутрішній голос може казати: "ти даремно витрачаєш час", "будь корисним", "роби ще". Але це не ви — це відлуння чужих очікувань. Ви маєте право зупинятися без пояснень. 🧭 Як дозволити собі нічого не робити? ✅ Назвіть паузу важливою Скажіть собі: "Цей відпочинок мені потрібен так само, як сон чи їжа". Називаючи паузу потребою, ви повертаєте собі дозвіл. ✅ Помічайте тригери...

У конфлікті ми хочемо бути почутими — але часто говоримо так, що тільки ще більше ранимо. Чому так відбувається? І як говорити, щоб не втрачати себе? 🔸 Сварка — це не тільки слова, а спосіб вижити Коли ми злімося, активується не логіка, а захист: крик, образа, відсторонення. Ми говоримо не з теперішнього — а з раннього болю. 🔸 Тіло пам’ятає старі реакції Якщо в дитинстві нас не чули — ми або кричимо, або мовчимо. І під час сварки можемо поводитись не як дорослі, а як вразливі діти, яким страшно бути відкинутими. 🔸 Потрібно не “перемогти”, а почути і бути почутими Суть конфлікту — не у правоті, а в тому, щоб не втратити зв’язок. Це не про контроль, а про справжню близькість, яка витримує напругу. 🧭 Що можна сказати замість звинувачень: ✅ «Я злюсь, бо мені важливо бути почутим/ою». ✅ «Я зараз у напрузі — мені треба трохи часу, щоб не зірватись». ✅ «Я відчуваю, що віддаляюсь — а хочу бути ближче». ✅ «Мені боляче, і я не хочу нападати — хочу зрозуміти». Матеріали тут

Здавалося б, нічого простішого: сказали добре слово — усміхнись і прийми. Але часто замість радості з’являється незручність. Ми відмахуємось: «Та ні, нічого особливого…» *Чому так?* Комплімент торкається нашої цінності, а там, глибоко всередині, може жити сором: «Я не заслуговую». Почути добре про себе — значить погодитися: я маю вагу, я важливий. А це вже небезпечно для того, хто звик жити у знеціненні. Відштовхуючи похвалу, ми наче намагаємось залишитися у звичному — там, де безпечніше бути «невидимим». Наприклад, у терапії людина вчиться витримувати добрі слова. Спершу маленькими дозами — як теплий промінь, до якого очі ще не звикли. З часом — дозволяти цьому світлу бути поруч. Наступного разу, коли вам скажуть комплімент, спробуйте не тікати від нього. Просто зупиніться й скажіть: «Дякую». Це теж акт мужності — дозволити собі бути побаченим. Матеріали Viber чату

 Це питання можуть ставити багато пар. Ось типова ситуація: ви злитесь — це нормально, ви переживаєте. Але партнер ображається, а вам незрозуміло — що не так? Чому він сприймає ваш гнів як напад? 🔸 Гнів = сигнал тривоги Коли ви демонструєте емоції, партнер може сприймати це як знак, що щось "не так" з вами або з вашими стосунками. Він починає боятися, що ви його більше не цінуєте, відсторонитесь чи навіть зрадите. 🔸 Пасивна агресія і мовчанка Раптовий гнів чи мовчанка — часто це захисна реакція. Наприклад, коли ви злитесь, припиняєте розмову, чекаєте реакції — партнер залишається без пояснень. І це викликає у нього почуття провини й ображення. Він може подумати: «Я винен, але не знаю за що». 🔸 Проекція минулого досвіду У кожного з нас є свій « багаж» — травматичний досвід чи образи. І ваш партнер може реагувати на ваш гнів не так до вас особисто, а до свого минулого — до ситуацій, де гнів спричинив біль чи відчуження. 🔸 Несподіванка лякає Мабуть, ви не прагнули образити. ...

 Мало хто з нас повністю задоволений своїм тілом. То здається, що щось не так із животом. То – з обличчям. То – з ногами. Хтось соромиться шкіри, хтось – ваги, хтось – зморшок. Чому ми так часто живемо з думкою: «я не такий»? 🔸 Все починається з дитинства Коли ми були малими, ми вчилися любити себе через погляди інших. Через маму, тата, вчителів. Якщо поруч були люди, які приймали нас такими, як є — ми росли з відчуттям: "зі мною все гаразд". Якщо ж часто звучали критика, невдоволення, порівняння — зʼявлялася думка: "я поганий", "я не такий". І це відчуття могло залишитися з нами надовго. 🔸 В голові — чужий голос Це вже не мама чи вчителька говорить, а наш власний внутрішній голос. Той, що каже: "ти товстий", "ти виглядаєш погано", "на тебе всі дивляться". Але цей голос — не завжди наш. Він народився десь там, у минулому. І досі живе всередині. 🔸 Світ показує "ідеальних" — і ми віримо Соцмережі, реклама, журнали —...

 Що скажуть люди: тривога про чужу думку (і чому вона взагалі з’являється?) Ми всі час від часу хвилюємося, як виглядаємо збоку. Це нормально. Але що, коли тривога стає надмірною? Коли ви десять разів прокручуєте розмову з колегою, гадаючи, чи не були занадто емоційними. Коли боїтеся опублікувати допис, бо "а раптом подумають, що я виставляюся?"... Чому думка інших іноді болить більше, ніж своя? 🔸 Початок — у дитинстві Психоаналітик Дональд Віннікотт писав: "Погляд матері — перше дзеркало". Через її очі дитина вчиться розуміти: чи добре бути собою. Якщо цей погляд був холодним, роздратованим або вимогливим — це дзеркало спотворює. І далі ми шукаємо схвалення в інших, бо не отримали його вчасно. 🔸 Що думає інший = що скаже внутрішній критик Фрейд писав, що моральна інстанція психіки — Суперего — може бути жорстокішою за будь-яку реальну людину. Ми не боїмось інших — ми боїмося осуду, який уже живе в нас. І приписуємо його тим, хто поруч. 🔸 Чим більше критики в нас...

 Гроші — це не лише засіб обміну. Вони символізують безпеку, контроль, турботу і навіть любов. Але чому ми, навіть маючи їх достатньо, часто відчуваємо тривогу? 1. Брак емоційної опори в дитинстві Якщо в дитинстві не було стабільної підтримки від батьків, у дорослому віці ця тривога часто проєктується на гроші. Ми створюємо «запаси на чорний день», відмовляючи собі навіть у базових речах — і при цьому все одно відчуваємо тривогу. 2. Гроші як символ любові Дитина, яка не була впевнена в турботі батьків, може вирости з переконанням, що любов треба «заслужити». Це може проявлятися в дорослому віці у вигляді витрат на подарунки, щоб отримати прийняття, або ж у складнощах із прийняттям допомоги, адже любов сприймається як щось, що треба «відпрацьовувати». 3. Гроші як спосіб контролю Якщо в дитинстві навколишній світ був непередбачуваним, контроль над грошима може стати єдиним способом створити відчуття стабільності. Це може призвести до паніки в разі найменших фінансових труднощів. 4. С...

 За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі – ВООЗ) психічне (ментальне) здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального добробуту, при якому людина може реалізувати власні здібності, протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати і робити внесок у суспільне життя. Психічне здоров'я – це більше, ніж тільки відсутність психічних розладів. До деструктивних станів психічного здоров'я відносяться психічні розлади та психо-соціальні порушення, а також інші психічні стани, пов'язані зі значним стресом, порушенням функціонування або ризиком ушкодження. Ознаки психічно здорових людей може розрізняти свої емоції, керувати ними та гармонійно функціонувати; здатна спілкуватися і будувати стосунки з іншими; розвивається й навчається; позитивно оцінює себе, приймає та любить; приймає незалежні рішення; вміє пристосовуватись до нових умов життя Єдиної причини виникнення психічних захворювань не існує. Серед факторів, що впливають на погірше...

Чи справді ви вмієте слухати? Не перебивати, не підганяти, не виправляти, а бути повністю залученим у розмову? Часто нам здається, що ми вже розуміємо, про що йдеться, і «домальовуємо» картину на свій розсуд. Але є спосіб слухати так, щоб побачити людину по-справжньому — такою, якою вона є. Головне — дайте людині можливість договорити. Не поспішайте з висновками. Бо люди частіше за все виявляються глибшими та менш передбачуваними, ніж ми думаємо спершу. Це вміння слухати без втручання, йдучи за думками іншої людини, називається феноменологічним слуханням. Воно передбачає відсутність оцінок, поспішних висновків і нав'язування власного бачення. Що допомагає слухати по-справжньому: 🔸 Не перебивати, не завершувати за іншу людину її фрази. 🔸 Помічати, коли перестаєте слухати, і просто чекаєте моменту, щоб сказати своє. 🔸 Утримуватися від порад і виправлень. 🔸 Уявляти, що співрозмовник — це невідома книга, а ви її читач, а не редактор. Таке слухання — не пасивність, а довіра. Це визн...

    Згідно досліджень, приблизно 6 секунд необхідно для того, щоб минула перша, найсильніша хвиля емоцій і включилась кора мозку, яка відповідає за усвідомленість і гальмування некорисних імпульсів.      Отже візьміть собі за правило – щойно ви помітите, що переживаєте бурю емоцій, відрахуйте 6 секунд перед тим як відповідати співрозмовнику чи починати діяти.      Не повірите, але ця надзвичайно проста техніка дозволяє не тільки запобігти великій кількості конфліктів, але й здатна допомогти вам приймати більш виважені рішення та впроваджувати гарні зміни у ваше життя за принципом: «інші думки-інший вибір-інша поведінка-інше життя» (адже якщо ви робитимете техніку, то помітите, що через 6 секунд, у вас з‘являються інші думки та ідеї щодо виходу з конфліктної ситуації).      Користайтесь на здоров‘я і пам‘ятайте, що усі ці техніки не працюють тоді, коли ви про них просто знаєте, а працюють лише тоді, коли ви їх застосовуєте. Ма...

Буває так, що ти ніби все тримаєш у руках, а всередині — втома, тривога і відчуття, що все вислизає, як вода крізь пальці. Ми звикли вірити, що якщо достатньо зібратися, напружитись, усе прорахувати — життя піде за планом. Але є речі, які нам просто не належать. І намагання контролювати їх перетворюється на боротьбу з вітром. Що ми не можемо контролювати? ✅ Погоду, економіку, курс валют, політику Ми не здатні вплинути на глобальні процеси, але часто витрачаємо на них безцінну внутрішню енергію. ✅ Поведінку інших людей: їхні емоції, рішення, минуле, почуття Ми можемо бути поруч, можемо підтримати. І якщо ми намагаємося "врятувати" чи "перевиховати" — рано чи пізно стикаємося з розчаруванням. ✅ Стандарти краси, вікові зміни, генетику Суспільство завжди матиме свої уявлення про "норму". Наше тіло змінюється, старіє, має свої межі. Ми не можемо змінити спадковість або зупинити час — і це нормально. ✅ Оцінки й очікування на роботі Ми не можемо вплинути на думку...

  Кримінальна відповідальність  — це обов'язок осо ­ би дати звіт про свої дії уповноваженим на те дер ­ жавним органам (зізнання попереднього розслідуван ­ ня прокуратури, суду), а також перетерпіти певні об ­ меження, страждання, відчути примусову дію кримі ­ нального закону.  Частиною кримінальної відповідаль ­ ності є застосування покарання щодо винного. Кримінальна відповідальність, як і кожний вид юридичної відповідальності, ґрунтується на консти ­ туційному принципі законності. Це означає, що кри ­ мінальній відповідальності і покаранню підлягає ли ­ ше особа, винна у вчиненні злочину. Повідомлення про злочин є важливою умовою бо ­ ротьби зі злочинністю і засобом запобігання їй, свідчить про громадську зрілість людини. Воно не має нічого спільного з таким негативним явищем, як наклеп.  Ябіда ніколи не виступить відкрито проти недоліків, а таємно обговорюватиме їх за спиною своїх товаришів. Якщо людина напевно знає про підготовлений або вчинений злочин, повідом...

Сила волі – це не просто гарна фраза з мотиваційних пабліків. Це внутрішній стержень, який дозволяє нам не здаватися, навіть коли все навколо кричить: "Зупинись!" Це ресурс, який допомагає нам протистояти спокусам, долати труднощі та тримати курс на довгострокову ціль, навіть коли хочеться все кинути. Що впливає на силу волі? 1. Рівень енергії та втома. Сила волі працює як м’яз. Якщо її надмірно використовувати, вона виснажується. Саме тому після безсонної ночі або складного дня людина може втратити контроль над собою. 2. Емоційний стан. Під впливом стресу або сильних емоцій ми частіше втрачаємо здатність до стриманості. 3. Звички. Дії, які стали звичними, вже не потребують сили волі — ми виконуємо їх автоматично, економлячи ресурс. Це одна з причин, чому формування здорових звичок настільки важливе. 4. Мотивація та сенс. Коли людина має чітке розуміння, навіщо вона щось робить, сила волі активується легше. Сенс заряджає волю. Як "прокачати" силу волі? 🔹Починайте з...

  Конфлікти – невід'ємна частина будь-яких взаємин, чи то дружба, сім'я, чи романтичні стосунки. Відсутність сварок може свідчити про те, що ви не ділитеся своїми справжніми почуттями або уникаєте близькості. Але важливо, щоб сварки були конструктивними, а не руйнівними. Як же сваритися так, щоб це сприяло розвитку стосунків? Ось 7 простих, але важливих правил: 1. Фокус на головному. Не дозволяйте одній сварці перерости в перелік всіх образ і невдоволень. Зосередьтеся на конкретній проблемі, яка виникла зараз. 2. Конкретика замість узагальнень. Уникайте фраз на кшталт «ти завжди» або «ти ніколи». Вони лише підсилюють конфлікт. Говоріть про конкретні випадки та дії, які вас засмутили. 3. Повага до особистості. Не переходьте на особисті образи та приниження. Критикуйте дії, а не людину. Висловлюйте свої почуття, не звинувачуючи партнера. 4. «Я-повідомлення» – ключ до порозуміння. Замість «ти мене дратуєш» скажіть «я відчуваю роздратування, коли...». Такий спосіб дозволяє висловит...

 Чи було у вас таке, що ви ділилися своїми переживаннями, а у відповідь чули: "Та не переймайся, все налагодиться!", "Усміхнись, це дрібниці!" або "Будь вдячним за те, що маєш!"?   Здавалося б, ці слова мають підбадьорити, але насправді вони знецінюють ваші емоції. Так виглядає "токсична позитивність": вона створює ілюзію, що будь-який смуток чи розчарування — це "неправильні" почуття. Вона змушує нас придушувати емоції замість того, щоб проживати їх, що в результаті лише посилює стрес.   Як підтримати себе та інших екологічно?   🔸 Визнання почуттів. Замість "Усе буде добре" краще сказати: "Я бачу, що тобі складно. Як я можу допомогти?".  🔸 Баланс емоцій. Позитив має бути щирим. Якщо ви сумуєте, дозвольте собі це, без почуття провини.   🔸 Прийняття. Гнів, розчарування чи смуток — це нормально. Головне не ховати їх, а розуміти, що вони тимчасові.   🔸 Рух уперед. Дайте собі час прожити емоції, але не дозволяйте їм ...

Раптове серцебиття, брак повітря, тремтіння, відчуття страху без видимої причини… Це можуть бути симптоми панічної атаки — стану, який може трапитися з будь-ким, незалежно від віку. Важливо знати, як правильно діяти, аби допомогти собі чи близьким.   🍩 Як допомогти дитині: ❇️ Залишайтеся поруч і спокійно говоріть із нею.   ❇️ Допоможіть дитині відновити дихання: разом повільно вдихайте носом, а видихайте ротом.   ❇️ Запропонуйте їй сконцентруватися на п’яти предметах довкола або зробити кілька фізичних вправ, щоб повернути відчуття контролю.   ❇️ Запевніть, що цей стан тимчасовий і скоро мине.   🍩 Як допомогти дорослому: ❇️ Підтримайте людину словами: «Я поруч», «Ти в безпеці», «Це мине».   ❇️ Порадьте сфокусуватися на диханні: 4 секунди вдих — 4 секунди затримка — 4 секунди видих.   ❇️ Попросіть торкнутися реальних предметів — це допоможе «повернутися» в теперішній момент.   ❇️ Якщо атаки повторюються, ва...

 У психології є термін «сепарація», і позначає він процес відділення людини від своїх батьків та її становлення як самостійної особистості. Щоб сформуватися як незалежна особистість, людина повинна пройти всі чотири етапи сепарації: 1️⃣ емоційний (особистість перестає залежати від схвалення чи несхвалення сім’ї); 2️⃣ атитюдний (в людини формуються власні погляди на світ); 3️⃣ функціональний (людина розуміє, що може самостійно дбати про себе); 4️⃣ конфліктний (людина усвідомлює право жити своє життя). Проте інколи процес сепарації не завершується, через що люди в дорослому віці залишаються залежними від батьків, не можуть жити відповідно до своїх цілей і переконань. Чому ж виникають проблеми із сепарацією? Є декілька причин: 🔸 Батьки провокують у дитини почуття вини за те, що дали їй життя та забезпечували усім необхідним. Дитину наче зобов’язують «виплачувати» перед батьками борг. Шлях до здорової сепарації – усвідомлення того, що народження дитини є відповідальністю батьків, а не...

 Можливо, вам не подобається публічно виражати свої почуття. Ймовірно, вам дуже ніяково, коли хтось торкається вас або натякає на сексуальний підтекст. Вас може дратувати, коли вашу думку або ідею не враховують, а намагаються нав'язати власну. Або вам досить складно розповідати друзям чи партнеру про свої почуття. Врешті-решт ви можете не хотіти позичати гроші, наприклад, другу або подрузі. Це типові ситуації, котрі часто викликають неабияку напругу у стосунках. Але, напевне, ще більший конфлікт відбувається всередині вас, адже ваші особисті кордони в такі моменти знаходяться під тиском або навіть під досить агресивною атакою. Ось декілька порад👇🏼 🔸 Визначте свої межі Передусім для успішного захисту кордонів важливо чітко розуміти, що для вас насправді має значення. Це можуть бути емоційні, фізичні, інтелектуальні, сексуальні, фінансові межі.  🔸 Будьте впевнені у своїх правах Пам'ятайте про своє право на власні кордони. Ніхто не повинен порушувати їх без вашого дозволу. 🔸...

 Депресія — це не просто поганий настрій чи втома, це серйозний стан, який може торкнутися кожного.  Зараз, у часи викликів та змін, підтримка ментального здоров’я стає надзвичайно важливою. 💡 Чому важливо говорити про депресію? Визнати проблему — перший крок до її вирішення. Депресія не обирає за віком, статтю чи обставинами.  Але є хороша новина: сучасні підходи до психологічної допомоги роблять можливим повернення до життя, сповненого радості та сил. 🌟 Як допомогти собі чи близьким? 1️⃣ Не ігноруйте свої почуття — важливо дати собі час і простір для відновлення. 2️⃣ Спілкуйтеся — розмова з близькими чи фахівцем може стати ключовим кроком. 3️⃣ Звертайтеся до перевірених ресурсів допомоги. ✨ Наша Екосистема психологічної допомоги — надійний помічник. На платформі Mental Help (https://www.mentalhelp.in.ua/) ви знайдете: ✅ Онлайн-програми для роботи з депресією, стресом і тривогою. ✅ Безкоштовну супервізію від клінічних психологів. ✅ Практичні поради для підтримки ментал...

Ми постійно переймаємося тим, що про нас подумають інші. Це цілком природно, але іноді ця тривога сягає такого рівня, що паралізує нас, змушуючи уникати спілкування та можливості самовираження.  Соціальна тривожність є досить поширеною проблемою: за різними даними, від 7 до 13% людей відчувають її протягом життя. Найчастіше вона починається в підлітковому віці, і жінки страждають від неї вдвічі частіше за чоловіків. Чому нас так турбує, що думають інші? Для нас важливо відчувати себе прийнятими та гідними схвалення. Похвала і компліменти позитивно впливають на нашу самооцінку та впевненість у собі. Проте, прагнучи отримати схвалення, ми нерідко потрапляємо в пастку чужих очікувань. Ми боїмося критики, осуду, насмішок. Через це ми починаємо підлаштовуватися під очікування інших, втрачаючи себе та свої цінності. Як же подолати залежність від думки оточення? 1. Прийміть той факт, що люди різні і думають по-різному. Не варто засмучуватися через це. Навчіться приймати відмінності в думк...

  Міністерство освіти і науки України цього року запустило зручний інструмент на сайті АІКОМ, який допомагає учнівству й батькам швидко повідомити про випадки булінгу в закладах освіти. Кожен і кожна має право на безпечні умови для розвитку та навчання, тому МОН спільно з освітянами, батьками і партнерами продовжує працювати над створенням простору, де немає місця булінгу. Якщо ви є жертвою булінгу або бачите, що це відбувається з іншими, — не мовчіть. Повідомте про це зручним способом, щоб дорослі, психологи та поліція змогли допомогти вирішити ситуацію та запобігти її повторенню.

Невизначеність може викликати страх і тривогу, але водночас вона є важливим каталізатором для особистісного зростання і розвитку. *Як саме?* 🔸 Невизначеність вчить нас бути більш терплячими та гнучкими. Розвиток толерантності своєю чергою допомагає нам краще справлятися з тривожними ситуаціями. 🔸 Невизначеність може стати поштовхом для змін у житті, які ми давно відкладали. Змушує нас діяти. 🔸 Невизначеність часто відчиняє нові двері. Наприклад, втрата роботи може призвести до пошуку нових шляхів кар'єри або саморозвитку.   *Чому не варто уникати невизначеності:* 🔸 Уникання невизначеності призводить до стагнації. Не намагайтесь усе тримати під контролем — цим ви лише обмежуєте себе в можливостях для зростання. 🔸 Невизначеність — це частина нашого існування. Просто прийміть цей факт, і вам стане менш тривожно. 🔸 Готовність приймати невизначеність робить нас більш відкритими до нових можливостей і досвідів. А значить — відкриває шлях до знайомства з новими людьми та отримання ц...

Депресія у свята — це не просто реакція на зовнішні обставини, а складне явище, в якому проявляються позасвідомі процеси, пов’язані з особистою історією. З погляду психоаналізу, депресія під час свят може розглядатися як прояв внутрішніх конфліктів, пов’язаних з очікуваннями, втратами та символічним значенням свят. ✅ Фрустрація очікувань та ідеалізація Свята часто пов’язані з очікуванням радості, близькості та здійснення бажань. Наприклад, люди формулюють бажання як зміни в житті. Але як би ми не вірили в диво і не відправляли запити у Всесвіт, життя не змінюється за один день. ✅ Втрата та меланхолія Згідно з теорією Фрейда, депресія (або меланхолія) може бути пов’язана із втратою значущого об’єкта — людини, ідеалу, або почуття приналежності. Свята підкреслюють реальні втрати, оскільки акцентують на сімейних і соціальних зв’язках. ✅ Проблеми з бажаннями Саме під час свят можна драматично зіштовхнутися з неможливістю задовольнити свої бажання, адже жоден подарунок чи подія не можуть зап...