Життєвий план особистості

 📈 Нормальне життя людини передбачає причинно-наслідковий зв'язок минулого, теперішнього та майбутнього. Всі життєві події пов’язані між собою і спрямовані на реалізацію життєвого плану особистості. 

✒ Кожна людина намагається бути сценаристом власного життєвого шляху, визначаючи його напрям і мету. 

🎢 Війна стала не лише стресовою, жахливою, шокуючою та непередбачуваною подією для українців, не просто зруйнувала звичне життя. У багатьох людей нашої країни вона спричинила руйнацію життєвих планів та повністю перекреслила життєву перспективу. 

📆 Змиритися з цим важко. Інколи на це потрібен час. Але  *прийняття того, що життєві умови змінилися, є першим кроком  людини до опанування цієї критичної життєвої ситуації.*

😒 Першою природною реакцією людини на втрату перспективи, руйнацію планів та нові обставини життя можуть бути *розгубленість, агресія та сильна туга за нереалізованими планами.* Розуміємо, що це нормальна реакція, хвилюватися про втрату можливостей нормально.

🧘‍♀ Важливо усвідомити, що є події, на які *ми ніяк не можемо вплинути, не можемо їх змінити чи відмінити*. Війна і все, що вона несе з собою, є саме такою подією. Ми не можемо її відмінити, можемо лише набратися терпіння, внутрішнього спокою, сили та перемогти. Варто це визнати і прийняти.

🌤 Добре, якщо вдається знайти хороші моменти, нові можливості у змінених обставинах життя і саме на цьому концентрувати увагу. Увага на позитиві дозволяє відновитися, додає ресурсу для того, щоб віднайти нові смисли життя.

🏆 Варто більше думати про майбутнє, мріяти, створювати у своїй свідомості образ бажаного життя. Нові мрії додають енергії, викликають позитивні емоції, дозволяють бути дієвим і результативним.

🌠 Пам’ятаємо, що мрії збуваються. Варто мріяти про нову щасливу Україну і ті широкі перспективи, які відкриються для кожного з нас🇺🇦

Текст: Ірини Тичини, психологиня, кандидатка психологічних наук_

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коротко про емоційне вигорання педагога

Чи можна виховати дитину без комплексів?

Панічна атака: як допомогти дитині та дорослому